Погруддя Володимира Гнатюка у Тернополі – один із тих міських монументів, місце для яких обране зовсім не випадково. Скульптурне зображення видатного українського етнографа та фольклориста встановлене біля головного корпусу Тернопільського національного педагогічного університету, що носить його ім’я. Тому пам’ятник сприймається не лише як об’єкт монументального мистецтва, а й як частина університетського простору. Тут щодня проходять студенти й викладачі, відбуваються урочистості, зустрічі та пам’ятні заходи.
Погруддя з’явилося в Тернополі наприкінці XX століття – 8 жовтня 1999 року. Його автором став скульптор Володимир Мельник. Для міста цей об’єкт має ще й офіційне історико-культурне значення: пам’ятник Володимиру Гнатюку внесений до переліку пам’яток монументального мистецтва місцевого значення та має охоронний номер 1690.
Де знаходиться погруддя Володимира Гнатюка у Тернополі
Знайти пам’ятник нескладно. Він розташований на території студентського містечка біля головного корпусу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка на вулиці Максима Кривоноса.
Саме університет є найзручнішим орієнтиром для людини, яка вперше шукає погруддя Володимира Гнатюка у Тернополі.
| Характеристика | Інформація |
|---|---|
| Об’єкт | Погруддя Володимира Гнатюка |
| Місто | Тернопіль |
| Розташування | біля головного корпусу ТНПУ |
| Адресний орієнтир | вул. Максима Кривоноса, 2 |
| Рік встановлення | 1999 |
| Дата відкриття | 8 жовтня 1999 року |
| Автор | скульптор Володимир Мельник |
| Основний матеріал | бронза |
| Статус | пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення |
| Охоронний номер | 1690 |
Розташування поруч із навчальним закладом додає пам’ятнику особливого змісту. Це не окрема туристична скульптура посеред випадкового міського простору. Погруддя безпосередньо пов’язане з установою, яка багато років досліджує та популяризує наукову спадщину Гнатюка.
Як погруддя з’явилося біля університету
Історія пам’ятника тісно переплітається з історією самого педагогічного університету. Інтерес до спадщини Володимира Гнатюка тут особливо активізувався на початку 1990-х років. У 1991 році в Тернополі організували міжнародну наукову конференцію до 120-річчя від дня народження дослідника. Участь у ній брали науковці не лише з України, а й з інших країн.
Наступним важливим кроком стало присвоєння навчальному закладу імені вченого. Це відбулося 19 листопада 1997 року. А вже через два роки перед університетом встановили присвячений йому монумент.
Дата відкриття – 8 жовтня 1999 року – фактично закріпила присутність постаті Гнатюка в університетському просторі не тільки в назві закладу, а й в архітектурно-мистецькому середовищі.
Цікава й попередня історія цієї локації. У радянський період на цьому місці знаходився пам’ятник Ярославові Галану. Наприкінці XX століття змінився не просто монумент – змінився сам принцип того, кого і за що вшановують у цьому просторі.
Хто створив погруддя Володимира Гнатюка
Автор пам’ятника – український скульптор Володимир Мельник, творча й педагогічна діяльність якого пов’язана з Тернополем та педагогічним університетом.
Для образу Гнатюка скульптор обрав класичне портретне вирішення. Основна увага зосереджена не на складній композиції чи великій кількості декоративних деталей, а на самій постаті науковця.
Погруддя виконане з бронзи та встановлене на високому постаменті. На його фронтальній частині добре читається ім’я – “ВОЛОДИМИР ГНАТЮК”. Завдяки цьому навіть людина, яка раніше не бачила монумента, одразу розуміє, кому він присвячений.
Як виглядає пам’ятник
За композицією погруддя Володимира Гнатюка досить стримане. Автор не намагався перетворити образ ученого на надмірно урочисту чи театралізовану фігуру. Головним елементом є портретне зображення, підняте над рівнем землі за допомогою масивного постаменту.
Бронза добре підходить для такого типу монументальної пластики. Матеріал дозволяє передати риси обличчя, волосся, одяг та невеликі переходи поверхні, а водночас витримує тривале перебування просто неба.
Якщо дивитися на композицію з відстані, насамперед помітний вертикальний силует – компактне погруддя завершує значно вищу основу. Завдяки такому співвідношенню пам’ятник добре проглядається у відкритому просторі перед університетським корпусом і не губиться на тлі будівлі та зелених насаджень.
Ким був Володимир Гнатюк
Щоб зрозуміти, чому саме ця людина стала патроном тернопільського педагогічного університету, варто вийти далеко за межі короткого визначення “фольклорист”.
Володимир Михайлович Гнатюк народився 9 травня 1871 року у Велесневі – нині це територія Тернопільської області. Помер учений 6 жовтня 1926 року у Львові. За 55 років життя він залишив надзвичайно різнопланову наукову спадщину.
Гнатюк працював як етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, перекладач і редактор. Велику частину життя він присвятив збиранню, упорядкуванню та публікації матеріалів народної культури.
Особливо цінними були його етнографічні експедиції. Дослідника цікавили пісні, легенди, перекази, казки, звичаї, вірування, діалектні особливості та інші прояви традиційної культури. Таким чином він фіксував те, що до появи звукозаписувальної техніки та сучасних цифрових архівів легко могло зникнути разом із поколіннями носіїв традиції.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1871 | народився Володимир Гнатюк |
| 1899 | став секретарем Наукового товариства імені Шевченка |
| 1924 | став академіком Всеукраїнської академії наук |
| 1926 | помер у Львові |
| 1997 | Тернопільському педагогічному університету присвоєно ім’я Володимира Гнатюка |
| 1999 | біля університету встановлено пам’ятник ученому |
Науковий авторитет Гнатюка не обмежувався українським середовищем. Його праці та діяльність були відомі в європейських наукових колах, а сам дослідник підтримував контакти з ученими й культурними діячами різних країн.
Цікаві факти про Володимира Гнатюка та його погруддя
З пам’ятником і постаттю вченого пов’язано кілька деталей, які допомагають краще зрозуміти значення цього місця:
- погруддя встановили через два роки після офіційного присвоєння педагогічному університету імені Володимира Гнатюка;
- скульптуру виготовлено з бронзи, а автором роботи є Володимир Мельник;
- пам’ятник має охоронний номер 1690 та належить до пам’яток монументального мистецтва місцевого значення;
- Володимир Гнатюк походив із Тернопільщини – він народився у селі Велеснів, тому вшанування вченого в Тернополі має виразний регіональний зв’язок;
- на батьківщині дослідника працює етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка, де зберігаються рукописи, книги, світлини, особисті та меморіальні речі.
Постать ученого присутня й у символічному просторі самого університету. Його ім’я носить заклад, зображення використовується в університетській символіці, а вивчення наукової спадщини Гнатюка залишається частиною дослідницького життя вишу.
Що варто знати перед відвідуванням
Погруддя Володимира Гнатюка варто розглядати передусім як частину університетського та культурного Тернополя. На огляд самого монумента багато часу не потрібно, тому відвідування легко поєднати з прогулянкою цією частиною міста.
Найпростіший орієнтир – головний корпус ТНПУ імені Володимира Гнатюка. Пам’ятник розташований перед ним у просторі студентського містечка. Оскільки це монумент просто неба, оглянути його можна без музейного квитка чи окремої екскурсії.
Для фотографування зручніше відійти від постаменту на кілька метрів. Так у кадр потрапляє не лише бронзове погруддя, а й висока основа, напис з ім’ям ученого та частина університетського середовища. Саме в такому ракурсі найкраще видно, що пам’ятник задуманий як елемент цілісного простору перед навчальним закладом.
Чому пам’ятник Гнатюку важливий для Тернополя
У Тернополі чимало монументів присвячено політичним діячам, письменникам, митцям та історичним постатям. Погруддя Володимира Гнатюка вирізняється тим, що нагадує про науковця, основною справою якого було дослідження культури самого народу.
Особливо символічним є сусідство пам’ятника з педагогічним університетом. Студенти щодня проходять повз людину, яка десятиліттями збирала, систематизувала та зберігала знання, працювала з текстами й народною культурою та залишила матеріал для наступних поколінь дослідників.
Тому погруддя Володимира Гнатюка у Тернополі – значно більше, ніж бронзовий портрет біля університетського корпусу. Воно поєднує біографію вченого, культурну історію Тернопільщини та сучасне життя одного з головних педагогічних закладів міста. Для туриста це невелика, але змістовна пам’ятка, а для університетської спільноти – постійне нагадування про людину, чиє ім’я сьогодні фактично стало частиною ідентичності ТНПУ.
